Ллють сіль дощі | Amalia Ehnsh/ Амалия Энш

Ллють сіль дощі, вже котрий день стіною.
Брудаста хмара сумом провиса.
Між спогадами, мною і тобою
Пливе чиясь поранена душа.

Неначе чайка гострими крилами
Кромсає неба лагідную синь.
Летять роки, течуть і проминають,
Залишив щось важливе уві сні,

Залишив спогадів хвилясті ріки,
Що починають пісню знов і знов.
Твої слова в ній, надзвичайні ліки,
Плекають серце і саму любов.