Пилипець, Закарпаття
Падав сніг, кружляв навколо серця.
Завмирали ветри на даху.
Келихами ріслінгу, здається,
Зустрічали ми з тобой югу.
Святкували срібний спалах неба
У сузір’ї витончених Риб.
Падав сніг, вкриваючи що треба,
Парадігму людських вад і хиб.
Розгортав, кидаючи під ноги
Неповторні білі килими.
Відбиттям у погляді вологім –
Візерунок зоряної зими.
Подих крижаної холоднечі
Суфлював крихкому кришталю.
Ти повільно пестив мої плечі
Чимось з ароматом мигдалю.
Падав сніг у келихи мовчанням,
Білий сніг на тлі міської пітьми.
То співали нашому коханню
Янголи схвильованої зими.
Об использовании материалов сайта.
©amaliaehnsh Copyright: Амалия Энш, 2017